Слава Ісусу Хрысту! Витаме, дороги товарышы! Побесідуєме?Прышло мі на мисль, як то шытко ся зґевердало в нашым жытю: Божа красота і война, пахнячы дерева доокола і смрид опаленой земли, сміх і слезы…А весна іде. Іде гальопово: од зимноты до духоты півкрочка,так як бы понагляла ся тота пишна парадниця вказати нам свою красоту .І нич єй не прешкаджат. І деревця нараз шыткы захтіли зацвисти безчасу алярмово.Крас…Кєбы не война…

.Хцеме вас кус одглекти од той невиразноости жытя і нагадати вам, же скоро Велиґден. Же пребиваме в часі посту, же мусиме посилено молити ся, жертвувати свій піст за нашых вояків,за нашу найшкоршу Звитягу, же мусиме провадити жытя тихше, а їдло ма быти скромніше.

Отак покус, плинно дышли зме до нашого заголовка “Так робила моя мама -Лемкыня, так роблю і я!

Гнес оповіме о рідкій капусті.

РІДКА КАПУСТА

0.5 кг. капусти

1 – 1.5 л. води

3- 4 л. муки

1 цибулина

олія або 100 гр. сала

спеції (сіль, перець)

Квашену капусту віджати від вару, промити (якщо дуже кисла), залити водою і варити до готовності. Потім заправити олією або підсмаженим салом( якщо не постимо) з цибулею і борошном.

Наприкінці додати лавровий лист, сіль, перець.

Їдять з вареною картоплею, пом’ятою або відвареною в лушпинах.

Мож істи тото ідло як на піст, так і з кучварками.Зрыхтуйте си тоту добру страву, прыпомнийте як на цілу хыжу пахло вареном квасном капустом. А подле пеце звивала ся мама ци бабця. І най тот теплий спомин кус осолодит стрывожену душу!

Трымайме ся купы!

Оставайте жыви і здорови!

Ваш музей.